Ходорович Лена (12 лет)

Здоров'я та Сміх

или-були Здоров’я та Сміх. Та ось одного дня вони посперечалися, що кожен повинен когось з людей врятувати. От зустрічається їм чоловік старий, хворий та сумний. Здоров’я одразу й подумало: „Якщо цей чоловік хворий, тоді я його вилікую”. А Сміх і собі гадає: „Якийсь цей чоловік сумний. Треба мені його розсмішити”.

Вони вмить розбіглися по домівкам. Здоров’я одразу почало шукати свої найкращі ліки . Але й Сміх дарма часу не гаяв, він одразу почав шукати свої найсмішніші жарти.

Наступного дня по дорозі до цього чоловіка Здоров’я і Сміх зустрілися знов. Здоров’я й каже:

- Ну, як твої справи? Як бачиш, ось моя людина.

- Та що ти верзеш це, моя людина.

І почали вони сваритися чий же це чоловік. Але зненацька з’явився якийсь прекрасний голос. Це був голос Совісті, яка казала їм:

- Здоров’я, мені соромно за тебе. Невже ти не бачиш, що цей чоловік хворий та потребує твоєї допомоги. Але й ти Сміх не кращій за Здоров’я. Ти повинен був побачити, що цей чоловік сумний. Од же досить гаяти час, краще займіться цією бідолашною людиною.

З цими словами Совість зникла. І після цих слів Сміх та Здоров’я забули про свою суперечку й вилікували та ощасливили цю бідолашну людину. Та став цей чоловік жити-поживати та добра наживати. А Сміх та Здоров’я більше ніколи не сперечалися.